Дослухаймося до голосу серця

Це вчитель з літери - найбільшої що є.

Це той, хто дітям серце віддавав своє.

Вклонімось, педагоги, перед ним

Талановитим, мудрим і святим.

  «Дослухаймося до голосу серця» - так називався виховний захід в 5-Б класі, що був проведений 27 вересня і присвячений 100-річчю з дня народження Василя Олександровича Сухомлинського. Його ведучі Радченко Яна, Шипило Поліна та Бабенчук Ігор розповідали учням про життя і діяльність видатного українського педагога В.О.Сухомлинського: якою людиною він був, як жив, чому його ім’я називають серед імен найславетніших українців.

Учителем з великої літери так називають Василя Олександровича Сухомлинського. Учителем, мудре слово якого і сьогодні навчає людей в усьому світі. Любов до дітей – ось що було головним у його житті. І свою головну книгу він так і назвав: «Серце віддаю дітям». 

 Разом з героями оповідання «Скажи людині «Здрастуйте!» у виконанні Оксьоненка Антона та Куракси Артема учні давали відповіді на питання: «Чому таке просте правило поведінки, як привітання, справило сильне враження на хлопчика? Чому важливо бути вихованою людиною?»

Анна Бевз та Кіра Качан інсценізували оповідання «Соромно перед соловейком» і разом з учнями обговорювали питання: «Що таке совість? Чи є сумлінність важливою якістю людини? Що таке сором? Як пов’язані сором і совість?»

Під час заходу учні ознайомилися з оповіданнями «Бо я людина», «Святковий обід», «Звичайна людина» з книжки «Квітка Сонця». Кожне з них дає пораду, а іноді змушує замислитися: якби я вчинив на місті героїв. Чарівна мудрість книжок В.О.Сухомлинського навчає відрізняти добро від зла, показує правильну поведінку в тій чи іншій ситуації, вчить бути доброзичливим, вихованим та чуйним до інших. Навчає бути Справжньою Людиною.

 Обговорюючи оповідання, учні вчилися спілкуватися не тільки з учителем, а й з однокласниками: обмінювалися думками, розігрували казки, складали правила дружніх стосунків, коментували різноманітні життєві ситуації та свої вчинки.

Здається, тільки вийшов на хвилину, Зняв окуляри і книжки лежать. Він поспішав пізнати світ, людину, Вчив нас творчо через роки працювать. Щоб кожний день був плідним, Неповторним, Й дитина щоб в житті себе знайшла. Шлях його не назвимо мажорним В нас, як завжди, пізно визнання.